Гость (Экономисты)
2017-06-15 21:00:16     
А чи думали Ви, що шукаючи роботу за оголошенням можете потрапити в рабство? Я вам скажу: це - реальність. https://www.youtube.com/watch?v=mfPX16G9P3o Виявляється, українців набирають в "регіональний охоронний альянс", а потім просто беруть у полон. Замість грошей -приниження та стусани. А тих, хто тікає - повертають і силою змушують працювати далі. Знайшлись люди, яким вдалося вибратися з такої халепи. І вони відверто розказують свої моторошні історії, аби ви не потрапили в небезпеку: Ось 52-орічна Марина Циркіна. Жінка переселенка з Донбасу. Коли в Донецькому аеропорту загинув її син і невістка, в неї залишився однорічний онук. Марина не змогла там більше жити й за допомогою волонтерів утекла з окупованої території. Її прихистили на Тернопільщині. Марина на зупинці побачила оголошення: мовляв, Регіональна охоронна фірма набирає працівників. Жінка зраділа - платня і умови її влаштовували: обіцяли офіційно працевлаштувати та ще й годувати раз на день. Для переселенки без грошей і речей це було зручно, тож Марину направляють у Дубно - на молокозавод Замість обіцяних змін - два тижні роботи і два відпочинку - Марина потрапила буквально в рабство! Більше трьох місяців вона пропрацювала без зарплати, її не змінювали та не дозволяли їхати додому. Виживала тільки за рахунок працівників молокозаводу. Люди, як могли, допомагали переселенці - несли їжу та одяг. У схожу халепу потрапила й Галина. Вона теж працювала в Регіональному охоронному альянсі контролером. Жінці теж не виплатили зарплатню. Як вона жила і працювала на об'єкті, пригадує з жахом. Каже - всіх працівників принижували і ставилися, як до тварин. Хто не витримував рабських умов, тих - били. А хто тікав - ловили, повертали й силою змушували працювати. Коштів не було навіть на хліб. Жили голодні в холодному непристосованому приміщенні. В тісній кімнатці - і чоловіки, й жінки - разом. Марині охоронна фірма на сьогодні заборгувала 15 тисяч гривень. Галині - 6. Жінки кажуть, таких, як вони, вже сотні. При нас жінки телефонують своєму директору Василеві Токарчуку. Зустрітися з регіональним директором не вдалося. На робочому місці його немає. Секретарка відправляє до київського керівництва. Виявляється, що вказаною адресою такої фірми немає. Марія