Отличная компания,прерасный сервис.Сув,Вісник підприємця України,журнал www.vestnik-jurnal.com,www.vestnik-ua.com

Это место для тех, кто хочет развиваться! Прекрасные условия для личного развития и карьеры, вдохновляющая атмосфера! Тренинги учат тому, чему следует вся компания и каждый сотрудник. Если кто непроникся мисией, значит, он может привнести свой вклад в другой компании, но не в этой:). Каждый выбирает то, что ему по душе. Эта работа для души: море позитивных эмоций, новые знания и навыки, безграничное общение с людьми, новые знакомства, творческие подходы. ЗП не обижают да и заработать на бонусах можно дополнительно. Компания предоставляет возможности, а кто не смог ими воспользоваться - то их проблема...

Расскажу о своем печальном опыте трудоустройства в "офис-104" по адресу Воздухофлотский проспект, 16, офис 104.
Началось все с того, что я решил подработать на лето. Нашел на оликс вакансию разнорабочего со ставкой в 230 гривень в день. Позвонил. Сказали подойти на 14-00 на собеседование. Подошел. Вместе со мною было еще несколько человек. Заполнилнили анкеты. Удивило то, что у конторы не было официального названия. Просто вывеска "офис-104" После заполнения анкеты секретарь сказала, что нужно будет грузить канцелярские товары на складе и нужно выйти уже на следующий день. Если честно, то "офис" не тянет на контору, которая торгует канцтоварами, но думаю ладно, в офисе Кока-Колы в Броварах тоже на завод по розливу колы не похоже. Девочка взяла бумажку (анкета распечатанная на лазерном принтере) и сказала, что окончательное решение принимает "директор". Следующим днем, вечермо позвонили - сказали, что мою кандидатуру утвердили и что "берите паспорт и код" и приходите в офис. При приходе в офис на 16:00 я увидел толпу людей. Нас завели в офис и сказали "ожидать директора". Потом начали запускать в кабинет к директору группами по 2-3 человека. Пока ждал своей очереди, из кабинета вышло пару человек. Все были злыми. Наступила моя очерелдь. Я и еще два парня зашли в кабинет. Директор начал втирать нам, что "компания занята в 16 (шестнадцать) областях промышленности" - от канцеляри и заканчивая пластиковыми окнами и продуктами питания. Начали задавать вопросы-тесты. Из трех человек прошло только два - я и еще один парень. Вопросы были на уровне "какую зарплату вы хотите", "что для вас важнее перспектива или монотонное зарабатывание денег"... В итоге мне сказали, что "я принят" и что мою анкету должен "утвердить" директор. А интервьюировал нас зам.диретора. Он сказал, что вам завтра позвонят. А если нет, то "это сигнал для продолжения поиска работы". В этот поход в офис удивило то, что девушка-секретарь уходила на обед (ну или просто уходила) и забрала с собой кучу (около 5-6) мобильных телефонов. На следубщий день ближе к вечеру позвонили и спросив, ищу ли я еще работу, предложили опять подойти в офис-104 для оформления. На этот раз я спросил, а нужно ли брать спецовку (все ж таки разнорабочий на склад), на что мне сказали, что нет, они сами выдают (мол солидная контора). На следующий день я на 9:00 был под офисом с документами. Там же собрались и все остальные. Нас запустили в офис, где снова начлаи вызывать по парам. Вызвали меня и еще одного парня (тоже на склад). В кабинете зам.диретора нас определили к молодому сотруднику по имени Стас (не уверен, что его так зовут) и сказали, что "мест на канцелярии уже нет", но на складе окон есть. И что "окончательное реешние" все еще за директором (которого так и не было) и что сегодня у нас "тестовый день" и нам нужно "понравиться Стасу", чтобы он дал положительную рекомендацию. Мы вышли из офиса и пошли в направлении ЖД-вокзала. По дороге Стас начал с нами "знакомство" - спрашивал про предыдущие места работы, про карьеру, про поиск работы... В процессе "знакомства" ему не понравился ответ парня и он порвал его анкету и сказал, что "я не вижу тебя в нашей компании". А я напомню, что мы соискатели на место грузчика на складе за 230 гривень/смена. После чего мы сели в 1й трамвай и поехали на Борщаговку. Работа заключалась в обходе квартир с предложением "енергозбереження", а по факту - продажи пластиковых окон. А я ходил следом и отмечал квартиры, в которых мы уже были. Так мы обошли 3 дома. В процессе Стас задавал тестовые вопросы про профессию, работу, зарплату... В конце он долго рассуждал про работать НА контору и работать В конторе. Уже под конец он прямо спросил - хочу я работать В компании (как он втюхивать окна) или работать НА компанию (грузчиком на складе). Я ответил, что хочу НА. Он ответил, что "я прошел тестовый день", что замечаний ко мне нет и что я должен ждать звонка от директора. Ну а если звонка не будет - ищи работу дальше. Звонка конечно же не было. Вот такой развод. Если что вот их телефоны (указаны на рекламе окон) - 232-84-05; 067-578-50-30; 093-191-45-64; (но если что, то набор людей они ведут на "левые" номера, коих у них много). Вопрос зачем разводить людей таким вот образом оставляю открытым. Не попадайтесь на "Офис-104"!

Нахабні «телефоністи» з колл-центру благодійного фонду «Небайдужі серця» продовжують випрошувати гроші в керівників підприємств та підприємців на нібито допомогу воїнам АТО або лікування діточок. Видурені чималі кошти одразу діляться між організаторами псевдо-фонду. Допомога тим, що її потребує не надходить. Ті, кому потрібна допомога, ніколи не чули про такі фонди-клони, як Небайдужі серця, Оживи мрію, Допоможемо дітям разом, Світла Україна. Чорні волонтери з фонду Небайдужі серця – звичайнісінькі телефонні шахраї, які лохотронять Україну, створюючи розгалужену фінансову пастку. Волонтерів у фонді немає, є тільки неофіційно працевлаштовані оператори колл-центру. Плинність «кадрів» у фонді дуже висока через те, що до них власники погано ставляться, а також через те, що в когось ще є совість. Не дивно, що фонд «замаскував свою назву в статутних документах як «Небайдужі серДця»., з літерою «Д» у слові «Серця». Це щоб ввести в оману людей та правоохоронні органи. Разом з цим фонд Небайдужі серДця полюбляє представлятися по телефону чиновниками державних органів, або регіональним відділом фундації України, цим же розкриваючи своє недобросовісне нутро. Щодо «позитивних» відгуків в Інтернеті, одразу видно як фонд Небайдужі серця намагається самопіаритись, намагаючись відбілити свій кримінальний імідж через резонанс обурених та обдурених людей. Благодійний фонд Не допомагає українським військовим. Представники фонду ніколи не бачили шеврони "Укроп", та, мабуть, тільки побачивши київську Самооборону, тікали що ух від захисників вітчизни, патріотів України. Недобайдужі серця бояться також українського журналіста з українського відомого 24 каналу новин., що можна побачити на відео в Інтернеті. Псевдо- благодійники змінюють свою назву, та адресу. Кому війна, а кому мати рідна.

Ось один із відгуків: Вчера поступил звонок и приятная дама провела по телефону самые четкие манипуляционные техники продаж... лучше цитатой:
"Я представляю благотворительный фонд "Небайдужі сердця", у нас 30 молодых добровольцев отправились под Дебальцево, понимаете, они же в гражданском и наша общая задача их поддержать. Мы все организовываем по себестоимости и обмундирование каждого стоит 30 тыс гривен. Они же нас защищают! Оксана Юрьевна, скольких вы готовы одеть?" ... "Это нужно делать прямо сейчас, погибнуть ведь, сет на какую сумму выставить?" ... задумалась... почитала о них.... неужели не осталось мозгов для ведения нормального бизнеса? зачем же отторгать желание помочь и последние капли доверия народа?

Кожного дня, кожної години, кожної хвилини і навіть секунди - у світі відбувається безліч подій, які можуть залежити від певних обставин, від вибору життєвого шляху або ж позиції, але, все походить від одного - людського фактору. Ми самостійно обираємо для себе дорогу, якою слідуємо протягом усього життя: то може бути шлях доброчинності( чого нас вчить фонд "Небайдужі серця: http://nsfund.com.ua/pro-fond/") або ж вибір кар"єрного росту, щоби забезпечити сою родину і т.д. Але мало хто задумувався про те, що від його життєвої позиції, від його вибору може залежити ще чиєсь життя, а отже й майбутнє. Фонд "Небайдужі серця" здійснює свою діяльність у багатьох напрямках, але ключовим із них - є допомога діткам із різними вадами здоров"я, допомога тим, хто поки що через свою хворобу не може самостійно здійснити свій вибір і реалізуватися у житті. Серед них, можливо, багато письменників, художників, вокалістів та,загалом, будь-ким вони можуть стати - головне - це віра у їх сили та допомога у їх тернистій долі! За це велика пошана фонду "Небайдужі серця", адже їх підтримка - це не тільки їх життєва позиція у здійснені добра, а й майбутнє великої кількості діток, які також мають право на реалізацію свого майбутнього, свого вибору життєвої діяльності та свого життя!

Кожного дня, кожної години, кожної хвилини і навіть секунди - у світі відбувається безліч подій, які можуть залежити від певних обставин, від вибору життєвого шляху або ж позиції, але, все походить від одного - людського фактору. Ми самостійно обираємо для себе дорогу, якою слідуємо протягом усього життя: то може бути шлях доброчинності( чого нас вчить фонд "Небайдужі серця: http://nsfund.com.ua/pro-fond/") або ж вибір кар"єрного росту, щоби забезпечити сою родину і т.д. Але мало хто задумувався про те, що від його життєвої позиції, від його вибору може залежити ще чиєсь життя, а отже й майбутнє. Фонд "Небайдужі серця" здійснює свою діяльність у багатьох напрямках, але ключовим із них - є допомога діткам із різними вадами здоров"я, допомога тим, хто поки що через свою хворобу не може самостійно здійснити свій вибір і реалізуватися у житті. Серед них, можливо, багато письменників, художників, вокалістів та,загалом, будь-ким вони можуть стати - головне - це віра у їх сили та допомога у їх тернистій долі! За це велика пошана фонду "Небайдужі серця", адже їх підтримка - це не тільки їх життєва позиція у здійснені добра, а й майбутнє великої кількості діток, які також мають право на реалізацію свого майбутнього, свого вибору життєвої діяльності та свого життя!

Что хочу сказать: Калуцкий И.В. -давно с ним работаю, притензий как таковых не имею, может как похвалить ,так и наказать. Работа у него такая. Возможно кому-то не нравиться ,что его штрафуют за чистоту и порядок так это проблема этого человека, просто так никто никого не штрафует, оставляйте весь свой неготив на своих киосках, а лучше несите домой. Игорь Валерьевич нормальный (Салтанова на вас не хватает)

Работаю в этой компании около года совместителем. Хоть я и не штатный сотрудник этой компании, прочитанные мною отзывы заставили меня написать свой.

Прочитанные вверху отзывы - "бред сивой кобылы", прошу прощения, конечно.

За время, которое я работаю в компании, действительно, люди уходили и приходили, НО:

1. Уходили в основном не развивающиеся люди, которым лишь бы отсидеть с 09:00 до 18:00, поплевать в потолок и пойти домой. Если на работе приходится включить одну извилину, ВСЁ, день не удался! Так как я тесно сотрудничаю почти со всеми людьми в этой компании, отмечу профессиональные навыки людей, которые уходили: 1+2 они сложить могут, но 2+1, это уже очень сложно, нестандартные ситуации не для них;

Эта компания не для вас, ребята, идите в гос. учреждения.

Отдельно хочу отметить руководство, Алексей и Светлана - отличные руководители, профессионалы своего дела, которые не жалеют свое время на передачу личного опыта и навыков сотрудникам компании, это я так, к слову о "лекциях саентологии" одного из отзывов вверху.

По поводу оплаты труда: никогда не был обжен, оплату получаю в полном объёме и в срок.

За время, проведенное в компании, обрел дополнительные профессиональные навыки, отдельное спасибо Светлане Лещинской.

Хотела устроиться на кассу – собственно по своему образованию, но вакансий не было. Пока предложили место продавца-консультанта. Прошла бесплатное обучение в Школе эффективных продаж, сейчас работаю – нравится. Уже даже и не хочется на место кассира. Теперь мне кажется, что кассир – это скучно. А здесь живое общение, постоянная работа с людьми. В общем продажи меня затянули. Хочется развиваться в этом направление. Может так и добьюсь чего здесь. Вообще перспективы тут кое-какие есть, так как сеть постоянно расширяется, новые филиалы открываются и есть довольно много примеров, когда из ряда продавцов-консультантов повышали на должность администратора и так далее.

Як благодійний фонд Небайдужі серця може допомагати українським військовим, якщо представники цього фонду бояться шевронів з надписом "Укроп", та тікають від людей в уніформі українського воїна? Напевно БФ Небайдужі серДця допомагає комусь іншому, не українському... або взагалі нікому... Чому фонд Небайдужі серця боїться українського журналіста з українського відомого 24 каналу новин? Щось нечисто. Чому благодійники змінюють свою назву, або адресу? Сумнівна діяльність цих "благодійників" тягнеться від сумнозвісних "Допоможемо дітям разом", "Оживи мрію". Тепер намагаються представлятися фондом "Світла Україна". Чому у назві фонду у слові "Серця" фонд зробив помилку, та іменується не по українські "Небайдужі серДця"? Чому телефонуючи до довірливих громадям представники фонду представляються чиновниками державних структур, або просто фондом фундації України? Чому працівників фонду офіційно не працевлаштовують, і обіцяють відсотки від суми видурениої допомоги? Чому жодного разу ми не побачили позитивні відгуки про цей фонд? Коментарі представники фонду пишуть самі про себе, і це дуже помітно. Самопіар, фейк, брехня, шахрайство - основні принципи псевдо-фонду Небайдужі серця.

Відео про шахрайство Благодійного фонду Небайдужі серця: https://www.youtube.com/watch?v=20Mvr_o34D0

Ще відео про шахраїв з фонду Небайдужі серця: https://www.youtube.com/watch?v=M4i_ygNrvTQ