Компания ООО"ТехСтройКонтракт". Предупреждаю сразу - развод по полной программе. Зарплата в конвертах с большой задержкой, полное игнорирование ТК,  надуманные штрафы, и т.д. и т.п.
Очень сильно подумайте если вдруг подвернется объявление от данной компании.

Не просто работать в компании, которая занимает лидирующие позиции, но и хаять "тарелку, из которой когда-то ел или дом, в котором когда-то жил" - всё равно, что сказать плохо о себе. 

На самом деле такой компании, как Viland больше нет (во всех отношениях). Работа четкая понятная, иногда кажется, что даже слишком детализированная - всё прописано в инструкциях. Компания обучает хорошей дисциплине и даёт структурированные знания. Настоящая школа жизни и хороший старт для молодых, энергичных, амбициозных  и предприимчивых людей.

относительно отзыва Влада.Влад мне тебя жаль,мне стыдно что я тебя обучал работе,убеждал директора тебя не увольнять за твои дорогие для компании ошибки.Если ты на Виланде не стал человеком ты им не станешь никогда.Я благодарен собственнику и всем кто меня потдерживает в том что Виланд это страна комфорта и перспектива личного развития.

Влад,гадости написал о Виланде,если было так плохо на Виланде,чего проработал четыре года,мученик [censored],машина корпоративная была,кредит без процентный?Пиши честно,доверили логистический центр,не справился,нанес большой убыток,пытался спрятать ошибки,выявили,попросили культурно покинуть компанию,будь мужчиной.Шефу говорил я,что ты,слабый руководитель,но он почему то всетаки доверил тебе ответственный пост, [censored] неблагодарному.

Полное Г

Друзья! Если вы собрались работать или отдыхать в "Буймеровке", не делайте этого. Зарплату персоналу не платили уже 4 месяца, женщину, которая вела Новогодню ночь, тоже отправили домой без оплаты. На аниматоров вешается все возможные задания, не оговоренные в договоре. Один из многих примеров: нашего человека в новогоднюю ночь поставили на гардероб, видите ли больше нет персонала. О каком сервисе может идти речь?! В конце концов не знаю, кто как, но аниматоры выбили себе меньше половины от оговоренной зарплаты (повторюсь, и эти деньги пришлось действительно со скандалами выбивать). Хотя гости после каждого мероприятия подходили и благодарили за отлично проведенную анимационную программу. Кстати, о программе. Нам ЗАПРЕЩАЛИ ее проводить!!! Гости ждут, а нам запрещают проводить мероприятие. Когда мы все же пошли против начальства и начали обещанную гостям программу, нас согнали со сцены. Аргумент железный: "Вы дебилы, вы что не понимаете, что официанты хотят спать и мы хотим закрыть ресторан, а тут вы со своей анимацией?!" (это точная цитата) Кстати, вот как раз официантам без сарказма огромное спасибо: ребята очень человечные и хорошие (в отличие от начальства) На ресепшне стоят две девицы хамского вида, которые при встрече клиентов не извиняясь разговаривают по мобильному телефону по личным делам, клиенту приходится ждать. Кормят персонал перловкой и переваренными отходами, которые остались в ресторане. Живет персонал в почти неотапливаемых халупах, которые, судя по висящей на стене мухоловке, мусору и толстому слою пыли, никто не убирал с лета. На полу в домике лежит затасканное советское одеяло - единственный намек на удобство. Одно слово: хамское отношение ко всем и наглое отмывание денег. При первой попытке выяснить непонятки начальство ругается матом, на полуслове разворачивается и уходит.

Работаю в данной Компании с 2006 года. Благодарен ей прежда всего за знакомство с множеством хороших и приятных людей. О том что работаю здесь не жалею, мне моя работа нравится. Полностью официальная зарплата в наше время являетя значительным плюсом. Можно долго ругаться что дорожка около дома грязная, а можно взять метлу и очистить все за пару минут. Что ж, каждый выбирает занятие по душе...   

Работаю в данной Компании с 2006 года. Благодарен ей прежда всего за знакомство с множеством хороших и приятных людей. О том что работаю здесь не жалею, мне моя работа нравится. Полностью официальная зарплата в наше время являетя значительным плюсом. Можно долго ругаться что дорожка около дома грязная, а можно взять метлу и очистить все за пару минут. Что ж, каждый выбирает занятие по душе...   

Компания отстой, постоянная текучка кадров
Начальство только и думает как на вас сэкономить, снять премию и набить себе побольше карманы а еще и кризис у начальсва начался им на прокладки нехватает...

Мої поневіряння в нетрях Правекс-банка.

Частина перша. Прелюдія.

  Не був ябєдою в дитинстві, не писав ні кому і ні на кого всіляких кляуз в молодості, не «катаю анонімних тєлєг» на колег чи сусідів. Батьки так навчили. І казали, що будь-які питання необхідно з’ясовувати цивілізовано, а ще краще - запобігати їм. Та мої взаємини з вище зазначеним банком … ні не змінили мої переконання, та все таки змусили взяти перо та згадати шкільні уроки літератури. То ж спробую…

Частина друга. Основна.

  Маючи деяку вільну копійчину, в кінці 2007 року вирішив оформити депозит. На той момент мій вибір зупинився на Правексі. Взявши «кревні» тисячі, рушив до банку. До цього я вже мав певний досвід спілкування з банківськими установами – він був різним, цікавим та з усіх боків повчальним (враження про інші банки я обов’язково викладу наприкінці, якщо не забуду). Але такого … У обраному відділенні, я пробув загалом трохи більше 2,5 годин. До цих пір я не уявляв, що на вітчизняні банківські послуги існує такий «шалений» попит. То ж цілу годину (а саме стільки тривало моє перебування у черзі) я спостерігав за усім, що відбувалося переді мною. Туди-сюди з серйозними і заклопотаними виразами облич тинялися, як зараз модно казати «банковские служащие». Кожен носив стоси якихось паперів, які вони один у одного підписували, а потім усі гуртом ставили печатки. А в цей час реально з людьми працював тільки один менеджер. Вивчивши на пам’ять усіх Галь, Валь та Вась цього офісу та їхні гастрономічні уподобання (а їх вони обговорювали у голос, не звертаючи уваги на інших присутніх), я перейшов на підрахунок мух, павуків та інших повзючих та летючих у приміщені. Від цього неймовірно цікавого захоплення мене відволік голос того ж таки менеджера, що він готовий мене вислухати. Сльозу щастя я звісно не пустив, але майже був готовий його поцілувати. Та я не знав у що я вплутався… Розпочався довгий (іноді мені вже здавалося нескінченний) процес оформлення депозиту. У Правексі є така система «Барс», яка відповідає за реєстрацію вкладів. Не знаю хто її створив і яка була мотивація так її назвати (напевно як у тому фільмі, пам’ятаєте Нікулін казав: «Шоб никто не догадался»), та це комп’ютерне диво більше не працювало, а ніж виконувало свої функції, а що це не поодинокий випадок, а щоденна «быль», я зрозумів вже пізніше і ще обов’язково до цього повернусь. Окрім того, в мене склалось враження, що менеджер який мене обслуговував, м’яко кажучи був слабо в «тємє». Або як у тому анекдоті – «я нэ врач, мы просто тут красым-бэлым». Він перексерив усі мої документи вздовж і в поперек і ще трохи я б сам заліз у той ксерокс, кудись постійно бігав щось питав і як результат вклад переоформлював тричі. За цей час я поставив стільки підписів, скільки не мазав з тих пір як зробив свою першу карлючку у паспорті. Та після 2,5 годиного сидіння в тій душегубці, я був згоден підписати будь-що, аби мене тільки звідти випустили. Якби тут тут були мєнти чи службісти, я б взяв би на себе усі нерозкриті злочини які б мені не підсунули – і отруєння Ющенка, і як треба, то і вбивство Кеннеді. Нарешті, нарешті все завершилось і я знову побачив небо і вдихнув ковток свіжого повітря. З роботи я відпросився на годинку, а не було мене там більше трьох. Тож ті вставлені мені пістони моїм начальником, я ще довго згадував. Зарікшись більше не мати справу з таким банком, я старався забути про все, бо нескоро прийду за своїми «золотими». Ех, якби я знав тоді у що мені виллється спілкування з Правексом через рік…

Частина третя. Свято триває.

  Термін дії вкладу завершувався 1 січня. Тож, цілком логічним було моє припущення про те, що навряд співробітники банку проводили Старий і зустрічали Новий рік на робочому місці, щоб тільки в цей день повернути мені мій вклад. Я вирішив скористатись їхньою цілодобовою довідкою. Дівчина дуже милим голосом повідомила мені, що наступний операційний день буде аж 5-того числа. Оскільки я людина «сіра і неписьменна» в банківській справі, а тому що таке операційний день для мене щось з розряду китайської грамоти, я ще раз перепитав коли зможу отримати вклад і проценти. Мені все розжували і пообіцяли, що все буде «вері гуд» і хвилюватися не варто – зачекайте до понеділка. Чемно подякувавши, я став покірно чекати. І цей день настав…Слова з вірша «помню был сильный мороз» - повністю описують погоду в цей час. І саме в таких умовах почався мій денний крос, між кількома відділеннями, «местами переходящий в галоп». Це був перший робочий день у новому році, тож відпросившись по своїй наївності (і чого мене життя не вчить?) з роботи на «півгодинки» , я о 13-00 вирушив у путь. Оскільки дівчина-оператор запевнила мене, що гроші можна отримати у будь-якому відділенні банку (бо вони перераховуватимуться на карточку), я звернувся до найближчого до мене – на Хрещатику, в приміщені ЦУМу. Спершу мою ейфорію пригасив банкомат, відповівши на мій запит про наявну суму на рахунку, великим і круглим бубликом. Ще нижче мою радість загасили дівчата з гарного новорічного віконця, 15 хвилин з’ясовуючи що мені робити, щоб отримати грошенята. А остаточно мене прибив менеджер, до якого мене і відправили снігурки з Правекса. Його я правда чекав майже 40 хвилин – десь тинявся магазином. Так цей менеджер, перевіривши картку, сказав що вона порожня. На моє скромне питання: «А, мол, чого так?» - Він ще 20 хвилин щось з’ясовував по телефону, потім стільки ж намагався зайти у ту ж славну систему «Барс», що йому вдалось не одразу і взагалі як я зрозумів вимагає недюжинної витривалості та терпіння. І нарешті повідомив, що виявляється рух грошей у банку туди-сюди відбувається строго у визначений час, а саме після 4-ої години дня. Побачивши на моєму обличчі природнє здивування, почав дивуватись моїй м’яко кажучи необізнаності – «типа – это само собой понятно», хоча перед цим мені про це і не заїкався, і був готовий видати мені готівку. До речі про це мені не говорив НІХТО. Але нічого, я й це сприйняв з притаманним мені гумором, сказавши, що я підійду до Вас о четвертій. Та не тут то було – він ледь у віконечко не випав з криком: «Сюди не приходьте, бо ми не можемо Вам видати ці кошти». Мій мозок почав потроху закипати. Я вже не питав чого, а лише простогнав: «А хто може?» Перевівши погляд на стелю і трохи подумавши, він «ізрьок» - тільки те відділення, де я оформляв депозит. Я зрозумів, що як не буду «сопротівляться», то мною зіграють у футбол, а що це вони вже добре знають я чомусь був упевнений. Я наполіг на тому, щоб він туди зателефонував і уточнив усі необхідні моменти. Після активного діалогу зі своїми колегами, він мене запевнив, що мене там чекають, практично з грошима. Закутавши свого носа, я поплівся в те відділення (воно знаходиться на Прорізній). Після марш-кидка сильним морозом переступаю поріг того пам’ятного відділення, де почалось моє знайомство з Правексом … І так зустріч - Гоголь відпочиває: «Нє ждали» - це м’яко кажучи. Почався знайомий марафон перевірок, з’ясовувань, звонків по телефону і т.д. і т.п. В якийсь момент виявляється, що система «Барс» знову не працює, як сказав хлопчина-менеджер (до речі, той самий що оформляв мені договір – а я так сподівався його вже не бачити) збій по всій Україні, і так пальчиком важно потряс у повітрі… Напевно, це повинно було справити на мене сильне враження…Годину, ще раз – ГОДИНУ, я чекав на на відновлення роботи системи (якщо мені хтось скаже, що це нормально для банка, то я застрелюсь). І ось мені кажуть – все готове, підходьте. Я дивлюсь на папери, а там лише сума вкладу, а процентів нема! Я цікавлюсь цим «незначним і дрібним» моментом. Після кількахвилинного жування соплей, мені повідомляють, що от нема інших грошей на Вашому рахунку і все! І взагалі, гроші перечислюються тільки після 4-ої години. На моє несміливе заперечення, що зараз 15-40, а сума вкладу ж якось з’явилась на рахунку, у підтримку до свого колеги, який нічого логічно і що хоч якось триматиметься купи сказати неможе, підключаються його колеги… Як у школі Льва Толстого – кожен говорить своє і всі одночасно. Я почув і про Нацбанк, і про Новий рік, який тільки-но прийшов, далі я втратив нитку їхніх балачок і зупинив все це голосним матом. Я не пам’ятаю, коли взагалі сварився, а не те що вживав нецензурщину! Але так довести…Я говорив довго і голосно! Та цю публіку не проб’єш, видно звикли до такого. Як я очікував і після 4-ої потрібна сума не надійшла. Тут випливла нова часова дата – 8-ма година вечора, тоді мол точно буде. Та я був «утомльон», та і хто працює після 8-ої?...На роботу я прийшов о 16-30. Побачивши мій «свєрєпий» видон, ніхто не став задавати якихось питань…Я відклав усі справи до завтра…

Частина четверта. Апогей апофігіозу.

  То ж сьогодні вранці я вирушив знову у банк з надією, яка не дивлячись ні на що, ще жевріла в моєму серці. Ще раз кажу, моїй наївності позаздрив би і вовк у казці… Виявилось що тепер на картці було все навпаки – основна сума щезла, а проценти з’явились. Все - аут, абзац причому повний. Як кажуть вистава завершилась – завіса…Щодних пояснень, щодних обгрунтувань того що відбувається я не почув. Грошей нема і крапка. Щось потрібно звоніть у центр обслуговування. На моє прохання зробити це їм, вони сказали, що це потрібно мені, тож …Я зателефонував. Мені знову навішали макаронних виробів про якусь там 4-ту годину, і взагалі мол що я від них хочу…

Частина п’ята. «Ітого».

  На теперішній момент, нагодований до «нехочу» обіцянками, я сиджу без СВОЇХ грошей. Може хтось скаже, що це який окремий і конкретний випадок, який не є загальною характеристикою роботи даного банку. А ще хтось скаже, що це антиреклама цього ж таки банку. Вважайте як хочете, бо насправді я волію просто попередити тих, хто захоче мати стосунки з даною установою. Думайте чи варто це робити. І, справді, може якщо «бити» такі банки гаманцем, то вони нарешті почнуть працювати відповідально і з повагою до своїх клієнтів, а їхні співробітники матимуть достатню кваліфікацію для цього. А то складається враження що максимум, що вони мають за своєю спиною – це курси швейок-мотористок. Нажаль.

  P.S До речі, я мав стосунки і з іншими банками (теж по депозитах). Ще банк «Надра» міг би позмагатися в «любові» до клієнтів з Правексом. Назву ті, з якими в мене не було жодних проблем – «Таврика», «Кредитпромбанк», «Укргазбанк», «Фінанси та кредит». Висновок – якщо є бажання працювати добре, а не тільки «бабки» лопатою гребти, то все можливо.